У Гамбурзі дуже багато красивих архітектурних місць, особливо церков, які вражають своєю красою. Та особливо ошатна церква Святого Михайла, бо з її платформи на висоті 106 метрів глядачам відкривається неперевершений вид на місто та корабельню.
Жоден мандрівник не повинен пропустити таку пам’ятку, яку знає й шанує все місто. Кожна споруда мегаполіса має своє культурне надбання й дуже прикрашає місто. Більше на ihamburg.eu.
Історична пам’ятка
“Мішель” — так називають місцеві жителі церкву Святого Михайла. Це найкрасивіша церква стилю бароко в Німеччині. Вона має цікаву та досить неоднозначну історію, бо будувалась тричі між 1647 та 1912 роками. Її руйнували дві пожежі у 1762 році та 1906 році, а також вона потрапила під бомбардування у період Другої світової війни. Попри роки ця церква залишається однією з найдивовижніших забудов Гамбургу.
Церква Святого Михайла має 453 сходинки від вхідних дверей до самої вершини. Також там є найбільший баштовий годинник Німеччини. Його велика стрілка довжиною майже 5 метрів. Був період, коли храм був першим та останнім, що бачили моряки під час великого плавання з Гамбурга. Саме через це церква стала великою пам’яткою ганзейського міста, бо вона в широкому значенні для багатьох означала дім. Храм освячували три рази: у 1762 році, 1912 році та 1952 році — ці всі дати створюють історію пам’ятки.
Сторінками минулого
Історія церкви Святого Михайла почалась десь у 1600 році. У той період між міськими стінами побудували цвинтар, де хоронили померлих від чуми. Її капличка була попередницею сучасної церкви Ансгар. Та згодом вона стала занадто тісною, бо мешканців побільшало. Тоді рада Гамбурга вирішили будувати поруч нову церкву, яку присвятили архангелу Михайлу.
У 1750 році у “Мішель” потрапила блискавка, вежа впала, а церква повністю згоріла. Молитовний будинок довго був аварійною церквою, аж доки у 1762 році не перебудували. Саме у той період церква отримала свій сучасний вигляд. Процесом реконструкції керував Ернст Георг Зоннин.
Другий раз церква загорілась 3 липня 1906 року під час паяльних робіт. Доглядачі всі загинули під час пожежі, а церква згоріла. Через день після аварії колегія прийняли рішення про її нове відновлення за попереднім проєктом, але замість дерев’яної конструкції у башту і дах додали бетон та сталь. Десять зруйнованих дзвонів відлили заново.
У період Другої світової війни склеп був за бомбосховище. У 1945 році бомби потрапили у забудову, яку повністю відновили у 1952 році. Також відновлювали церкву ще раз з 1983 року по 2009 рік. У бетоні башти була вода й через неї сталь конструкції заржавіла.
Сучасне життя церкви
У сучасності церкву Святого Михайла використовують для богослужінь, весіль, концертів. Там проводять ділові зібрання та панахиди. У 2015 році організовували похоронну церемонію Гельмута Шмідта, колишнього канцлера Німеччини. У 2020 році містяни прощались з відомим актором Яном Феддером.
Варто наголосити, що вежа церкви має висоту 132 метри й має 10 дзвонів. Храм Святого Михайла має й 5 органів. Орган Штайнмаєра вважають найбільшим, а орган Карла Філіпа Емануеля Баха є новий величезний інструмент. Над великим органом Штайнмайєра є 17 регістрів та 1222 труби. Саме на ньому грають за центральним столом у нефі. Особливістю роботи забудови, що пропонує найкрасивіші вечори у місті, є так званий Nachtmichel. Щовечора гості можуть насолодитись гарним видом нічного осяйного міста, а також класичною музикою та безалкогольними напоями. Так можна провести атмосферний вечір у місті.
Церкву Святого Михайла обов’язково варто відвідати, бо крім приголомшливого дизайну всі мандрівники відчують музичний дух композиторів. Неймовірну гру органів треба відчути не тільки кожному туристу, а й місцевим мешканцям.