У Гамбурзі багато забудов, які мають дуже давню історію, що відображає розвиток мегаполіса протягом століть. Яскравим символом такої історії є церква Святого Миколая (St. Nicolai-Kirche), яка у минулому була найвеличнішою спорудою. Її готична архітектура вражала гамбуржців та гостей міста, а дзвони кликали до молитви, збираючи під своїм склепом тисячі парафіян.
Однак Друга світова війна перетворила храм на мовчазний меморіал. Він залишається свідком історії війн та відродження. У сучасності руїни церкви нагадують про минуле та є символом пам’яті про історичні протистояння міста. Далы на ihamburg.
Історичні події
Ще у XII столітті під час заснування поселення Святого Миколая на Альстері, спорудили каплицю, яку присвятили святому Миколаю, покровителю моряків. Така дерев’яна будівля вважалася другою церквою у Гамбурзі після собору Святої Марії. У 1335 році почали будувати нову цегляну забудову. Вона являла собою тринефний зальний костел у цегляному готичному стилі. Ця будівля зберігалася до середини XIX століття, поступово трансформуючись, розширюючись та витримуючи часткові руйнування.
У 1518 році шестикутну споруду прикрасили гострим баштовим шпилем, але у 1589 році його зруйнувала блискавка. Другу вежу збудував Ганс Петерсен, але вона впала у 1644 році після сильної бурі. Третю вежу церква отримала у 1657 році за проєктом архітектора Петера Марквардта. Вона сягала висоти 122 метри та формувала силует міста.
У серпні 1767 року вежа знов зазнала пошкоджень через удар блискавки й почали закликати до встановлення громовідводів. Великих перебудов не відбулося й у 1801 блискавка знову завдала великої шкоди.
Відбудова після Великої пожежі
У 1842 році у Гамбурзі вирувала Велика пожежа, яка зруйнувала значну частину будівель міста, включно з церквою Святого Миколая. Це було дуже боляче для жителів міста, бо всі бачили настільки катастрофічною була пожежа. 5 травня було перерване полуденне богослужіння й завершили його заступницькою молитвою про порятунок церкви. Ніхто не думав, що катастрофа буде такою масштабною, бо навіть не встигли врятувати художні цінності. Обладнання, яке тоді мали пожежники, не могло дістати потрібну кількість води на висоту вежі, тому від вогню вона впала.
Після цього вирішили звести нову, ще більшу церкву в неоготичному стилі. У 1844 році провели архітектурний конкурс стосовно відбудови. Переміг у ньому архітектор Готфрід Земпер зі своїм проєктом, але його задум не реалізували. Потім архітектору Джорджу Гілберту Скотту доручили розробити новий дизайн і він спроєктував 86-метровий неф зі склепінням висотою 28 метрів. На архітектурну забудову вплинули англійський і французький стилі, але гострий шпиль є суто німецьким.
Нову церкву збудували поряд із місцем старої церкви. Її будівництво розпочалося у 1846 році, а 27 вересня 1863 року церкву освятили. Роботи щодо зведення вежі, яка була висотою 143,3 метра, закінчили у 1874 році. На той період церква стала найвищою у світі з 1874 до 1876 року.
Друга світова війна
У період Другої світової війни, а точніше у 1943 році, у Гамбурзі проходила операція “Гоморра”, коли місто зазнало інтенсивних бомбардувань. Саме 28 липня 1943 року церкву Святого Миколая сильно пошкодили авіабомби. Дах обвалився, а інтер’єр зазнав серйозних збитків. Після розбору уламків залишився склеп, територія, вежа зі шпилем та великий набір дзвонів. Основа готичної церкви теж залишилася цілою і реконструкція була реальною, але прийняли рішення знести неф, залишивши шпиль недоторканим. Хоч і багато жалкували про втрату архітектурної цінності споруди у стилі готики, але скоріше за все у той час були інші пріоритети стосовно реконструкції. Усе ж у 1951 році неф знесли, а уламки використали для зміцнення берегів річки Ельби.
Меморіал і його сучасне значення
Після війни церкву було вирішено не відновлювати, а зберегти як пам’ятник жертвам війни. Кілька десятиліть за руїнами не доглядали й вони прийшли в занепад. Вже пізніше фонд “Rettet die Nikolaikirche e. V.” почав займатися відновленням наявної будівлі й зробив приміщення для виставок та заходів. Організація виступає за підтримку будівлі, реставрацію, організацію заходів та експозицій у церкві.
З 1 вересня 2005 року ліфт підіймає мешканців та гостей міста на оглядовий майданчик на висоті 75,3 метра всередині вежі. Там можна побачити історичні деталі, панораму Гамбурга і району Speicherstadt.
У сучасності руїни церкви Святого Миколая нагадують про страхіття війни та важливість миру. На території є музей, де зібрані документи з яких гості дізнаються про історію церкви, бомбардування міста та наслідки війни для Гамбурга. Також у підвалі є винний музей. Неушкоджений шпиль церкви є архітектурним елементом пейзажу мегаполіса та символом стійкості.
Отже, церква Святого Миколая вважається є не лише архітектурною пам’яткою, а й важливою частиною історії міста. Від минулого й до сучасності вона показує, як змінювався Гамбург та які події там відбувалися. Церква також нагадує про важливість збереження історичної пам’яті для майбутніх поколінь.
Використані джерела: